25 листопада 2014 року
Бухарест – Верховна Рада оборони країни зустрілась у вівторок у Бухаресті, востаннє під керівництвом Президента Румунії Траяна Бесеску, другий термін якого завершується 21 грудня. Учасники Ради вирішили, що бюджетні пропозиції на 2015 рік установ з уповноваженнями у сфері національної безпеки та стратегічні напрямки Румунії мають бути затверджені після того, як румунський уряд матиме чітке уявлення про ресурси в його розпорядженні. Рада ухвалила стратегічні напрямки Румунії що стосується розвитку енергетичної інфраструктури Румунії в контексті європейського розвитку в цій галузі. Президент закликав уряд розробити стратегію для транзиту природного газу, що видобуватиметься в Чорному морі, в основному для забезпечення потреб споживання газу Румунії та Р. Молдова, а надлишок буде використовуватися для експорту. Щодо участі румунської армії в місіях НАТО в Афганістані в 2015 році, Рада ухвалила збільшення до 450 і не більше 650 військовослужбовців. Що стосується кризи в Україні, члени Ради дійшли висновку, що вона завдає шкоди галузям стратегічного інтересу Румунії, таким як повітряна, морська та економічна безпеки, політичному виміру відносин Румунії з країнами регіону, але й з Росією.
România Internațional, 25.11.2014, 18:40
Бухарест – Верховна Рада оборони країни зустрілась у вівторок у Бухаресті, востаннє під керівництвом Президента Румунії Траяна Бесеску, другий термін якого завершується 21 грудня. Учасники Ради вирішили, що бюджетні пропозиції на 2015 рік установ з уповноваженнями у сфері національної безпеки та стратегічні напрямки Румунії мають бути затверджені після того, як румунський уряд матиме чітке уявлення про ресурси в його розпорядженні. Рада ухвалила стратегічні напрямки Румунії що стосується розвитку енергетичної інфраструктури Румунії в контексті європейського розвитку в цій галузі. Президент закликав уряд розробити стратегію для транзиту природного газу, що видобуватиметься в Чорному морі, в основному для забезпечення потреб споживання газу Румунії та Р. Молдова, а надлишок буде використовуватися для експорту. Щодо участі румунської армії в місіях НАТО в Афганістані в 2015 році, Рада ухвалила збільшення до 450 і не більше 650 військовослужбовців. Що стосується кризи в Україні, члени Ради дійшли висновку, що вона завдає шкоди галузям стратегічного інтересу Румунії, таким як повітряна, морська та економічна безпеки, політичному виміру відносин Румунії з країнами регіону, але й з Росією.
Бухарест – Премєр-міністр Румунії Віктор Понта, заявив сьогодні в Парламенті в Бухаресті, що взяв на себе невдачу організації президентських виборів в діаспорі та заплатив політичну ціну за це. Віктор Понта, який програв вибори Клаусу Йоханнісу, сказав, що слід змінити виборчий закон і запропонував Парламенту введення електронного голосування або голосування поштою. Він виступив на користь надання всіх важелів з організації виборів єдиній установі, такій як Постійний виборчий орган. Опозиційна Націонал-ліберальна партія вважає, що Віктор Понта та його уряд несуть відповідальність за погану організацію виборів в діаспорі, де в обох турах простояли в чергах тисяч людей, і багато румунів не змогли голосувати. Дебати в Парламенті з цього питання відбулися з ініціативи лібералів. Два міністри закордонних справ подали у відставку на тлі скандалу, викликаного тим, як пройшов виборчий процес в діаспорі, а Генеральна прокуратура почала розслідування у цій справі.
Бухарест – Верховний суд задовольнив клопотання на касаційне оскарження у справі про несумісність новообраного президента Клауса Йоханніса, і встановив, що перше слухання відбудеться 14 січня. Минулої осені, Клаус Йоханніс був обвинувачений у порушенні румунського законодавства про несумісність. Національне агентство доброчесності звинуватило Йоханніса в тому, що він одночасно обіймав посади мера і, відповідно, представника Міської ради у керівних радах двох комерційних товариств. Згодом, місцевий суд відмовив доповідь Національного агентства доброчесності, але агентство оскаржило рішення. Клаус Йоханніс приступить до виконання обов’язків глави держави 21 грудня, коли закінчується термін чинного президента Траяна Бесеску.
Бухарест – Румунія оголосила сьогодні, що не визнає так званий “Договір про союз і стратегічне партнерство між Російською Федерацією і Абхазією” підписаний напередодні у Сочі (Росія). Міністерство закордонних справ у Бухаресті стверджує, що не визнає правові рамки, на основі яких було підписано документ і вважає, що, своїм провокаційним і одностороннім характером ризикує дестабілізувати весь регіон. Також румунська дипломатія знову заявляє про свою рішучу підтримку мирного і обговореного врегулювання заморожених конфліктів у регіоні – Абхазії і Південної Осетії – з дотриманням суверенітету й територіальної цілісності Грузії. Документ підданий критиці з боку ЄС і НАТО.
Бухарест – Новий міністр закордонних справ Богдан Ауреску повідомив, що перший візит в якості глави румунської дипломатії зробить до Кишинева 1 грудня, з нагоди відзначення Національного дня Румунії, день після парламентських виборів у Республіці Молдова. Богдан Ауреску ствердив, що ці вибори є історичним моментом для Молдови та мають консолідувати незворотній європейський курс і продовження демократичних реформ. В іншому випадку, всі зусилля про-європейського уряду в Кишиневі, ЄС, включно Румунії в цьому стратегічному напрямку, будуть марні, – сказав глава румунської дипломатії. Богдан Ауреску також додав, що другий офіційний візит зробить до Брюсселя, де візьме участь 2 грудня у зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів НАТО, а 4 та 5 грудня перебуватиме з візитом в Базелі, Швейцарії, на зустрічі міністрів закордонних справ країн-учасниць ОБСЄ.
