30 листопада 2014 року
Бухарест – Румунія святкує, в понеділок, 1 грудня, свій Національний день. Ставши офіційним святом після антикомуністичної революції 1989 року, дата позначає завершення наприкінці Першої світової війни процесу формування єдиної румунської національної держави в результаті переходу під контроль Бухареста всіх провінцій з переважно румунським населенням, що перебували у складі сусідніх багатонаціональних імперій. 1 грудня 1918, в Алба-Юлія (центр), представники румунів з Трансільванії, Крішани, Марамурешу і Банату вирішили обєднання з королівством Румунії цих провінцій, що були доти у складі Австро-Угорської імперії. 27 березня того ж року об’єдналась з Батьківщиною Бессарабія (схід), що перебувала під царською окупацією, а 30 листопада, Буковина, яка була приєднана до імперії Габсбургів. 2700 солдатів, 280 одиниць бойової техніки та 40 літаків візьмуть участь у параді в Бухаресті з нагоди Національного Дня. Поряд з румунськими військами у параді візьмуть участь їх товариші із Сполучених Штатів Америки, Франції, Польщі, Туреччини, союзники в НАТО, та сусідньої Р. Молдова .
Florentin Căpitănescu, 30.11.2014, 18:40
Бухарест – Румунія святкує, в понеділок, 1 грудня, свій Національний день. Ставши офіційним святом після антикомуністичної революції 1989 року, дата позначає завершення наприкінці Першої світової війни процесу формування єдиної румунської національної держави в результаті переходу під контроль Бухареста всіх провінцій з переважно румунським населенням, що перебували у складі сусідніх багатонаціональних імперій. 1 грудня 1918, в Алба-Юлія (центр), представники румунів з Трансільванії, Крішани, Марамурешу і Банату вирішили обєднання з королівством Румунії цих провінцій, що були доти у складі Австро-Угорської імперії. 27 березня того ж року об’єдналась з Батьківщиною Бессарабія (схід), що перебувала під царською окупацією, а 30 листопада, Буковина, яка була приєднана до імперії Габсбургів. 2700 солдатів, 280 одиниць бойової техніки та 40 літаків візьмуть участь у параді в Бухаресті з нагоди Національного Дня. Поряд з румунськими військами у параді візьмуть участь їх товариші із Сполучених Штатів Америки, Франції, Польщі, Туреччини, союзники в НАТО, та сусідньої Р. Молдова .
Кишинів — Сьогоднішні парламентські вибори в Р. Молдова вважаються вирішальними для майбутнього колишньої радянської республіки. За 101 місце змагаються 20 партій і політичних коаліцій і чотири незалежних кандидати. Згідно з опитуваннями громадської партія, що складають прозахідний коаліційний уряд – Ліберально-демократична партія, Демократична партія і Ліберальна партія – отримають близько 40% голосів, у той час як проросійська опозиція, комуністи і соціалісти можуть набрати, 25 відсотків голосів. Результат виборів може ускладнити рішення правосуддя заборонити участь у виборах популістської партії Батьківщина, що фінансуються з Росії і лідер якої втік до Москви. Кишинів, який підписав у цьому році Угоди про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС сподівається отримати статус кандидата в 2017 році і стати повноправним членом в 2020 році.
Бухарест – У Румунії було відкрито 11 виборчих дільниць для громадян Р. Молдова, які бажали голосувати на сьогоднішніх парламентських виборах. Посол Кишинева в Бухаресті Юріє Реніце заявив, що дві виборчі дільниці відкрито в Бухаресті та Яссах (схід) і по одній в містах Сучава, Бакеу, Галац (всі три на сході, недалеко від спільного кордону), Констанці (південний- схід), Брашов (центр), Клуж (північний -захід) і Тімішоарі (захід). У пятницю у Кишиневі перебував обраний президентом Румунії, Клаус Йоханніс, який здійснив свій перший візит до цієї країни після перемоги на виборах два тижні тому. Він зустрівся зі своїм колегою Ніколає Тімофті, і лідером ліберал-демократів, колишнім премєр-міністром Владом Філатом, яким передав послання підтримки Бухареста щодо європейського шляху Республіки Молдова.
Бухарест – Румунське МЗС підтверджує свій принцип непорушності вільного пересування людей і розуміє, що це фундаментальне право Європейського Союзу, не повинно бути оскаржене або обговорене в популістській манері. Дипломатія в Бухаресті, йдеться в прес-релізі, взяла до уваги промову виголошену в пятницю премєр-міністром Великобританії Девідом Кемероном про контроль міграції. Кемерон заявив, що, згідно з проектом свого уряду, трудові мігранти повинні отримати соціальні пільги тільки після того, як працюватимуть у Великобританії, принаймні, чотири роки, а котрі упродовж шістьох місяців не зможуть знайти роботу будуть депортовані. Також має бути обмежене і право мігрантів взяти членів своїх сімей. Якщо план буде реалізований постраждають більше 400 тисяч трудових мігрантів, які працюють у Великобританії, в тому числі багато румунів.
