Ascultă Live

Ascultă Live Radio România Internațional

4 листопада 2014 року

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА – Правляча коаліція Румунії визначила, у вівторок, стратегію кампанії для другого туру президентських виборів. Кандидат альянсу СДП–НСПР-КП, премєр-міністр Віктор Понта заявив, що в разі його обрання главою держави, його основний варіант для посади премєр-міністра є спікер Сенату Келін Попеску Терічану, за якого у першому турі проголосували 5,36% виборців. Іншими варіантами Віктора Понти на пост премєр-міністра є віце-губернатор НБР Флорін Джорджеску і глава Румунської служби інформації Джордже Майора. Лідер націоналістської партії “Велика Румунія” Корнеліу Вадим Тудор, який отримав 3,68% голосів, та незалежний кандидат Теодор Мелешкану, колишній голова Служби зовнішньої розвідки, який зібрав 1,08% голосів, оголосили, що планують підтримувати у другому турі виборів Віктора Понту. Суперник Понти, ліберал Клаус Йоханніс сказав, що не вестиме переговори з колишніми його супротивниками, щоб забезпечити їх підтримку в другому турі. Остаточні результати першого туру виборів показують, що за Віктора Понту проголосували 40,44% виборців, а за Клауса Йоханніса – 30,37%. Явка на виборах склала 53,17%.

, 04.11.2014, 18:01

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА – Правляча коаліція Румунії визначила, у вівторок, стратегію кампанії для другого туру президентських виборів. Кандидат альянсу СДП–НСПР-КП, премєр-міністр Віктор Понта заявив, що в разі його обрання главою держави, його основний варіант для посади премєр-міністра є спікер Сенату Келін Попеску Терічану, за якого у першому турі проголосували 5,36% виборців. Іншими варіантами Віктора Понти на пост премєр-міністра є віце-губернатор НБР Флорін Джорджеску і глава Румунської служби інформації Джордже Майора. Лідер націоналістської партії “Велика Румунія” Корнеліу Вадим Тудор, який отримав 3,68% голосів, та незалежний кандидат Теодор Мелешкану, колишній голова Служби зовнішньої розвідки, який зібрав 1,08% голосів, оголосили, що планують підтримувати у другому турі виборів Віктора Понту. Суперник Понти, ліберал Клаус Йоханніс сказав, що не вестиме переговори з колишніми його супротивниками, щоб забезпечити їх підтримку в другому турі. Остаточні результати першого туру виборів показують, що за Віктора Понту проголосували 40,44% виборців, а за Клауса Йоханніса – 30,37%. Явка на виборах склала 53,17%.



ГОЛОСУВАННЯ – Представники МЗС і Центральної виборчої комісії намагалися, у вівторок, знайти рішення, з метою уникнення у другому турі президентських виборів ситуації, яка склалася під час першого туру, коли румунам, котрі бажали проголосувати за кордоном довелося вистояти довжелезні черги на дільницях. Міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян зазначив, що виборці зможуть знайти письмові покази під присягою в інтернеті, напередодні голосування. Він також повідомив, що кількість виборчих дільниць може бути підвищена. Президент Траян Бесеску вимагав, в понеділок, відставки міністрів закордонних справ та з питань румунів звідусіль за те, що він назвав серйозними недоліками в організації виборчого процесу на виборчих дільницях за кордоном. Премєр-міністр Віктор Понта заявив, що Тітус Корлецян та міністерство, яке він очолює, гарантують своїми посадами за те, що 16 листопада всі румуни, які бажатимуть голосувати, зможуть зробити це. Заяви офіційних осіб в Бухаресті були зроблені після того як, у першому турі виборів, натовпи людей стояли в чергах за кордоном протягом багатьох годин, і сотням з них не вдалося проголосувати. Черги людей і напруженість було зафіксовано на виборчих дільницях в Лондоні, Мюнхені, Кишиневі, Штутгарті, а в посольстві Румунії в Парижі знадобилося втручання французької поліції.



ФІНАНСИ – Національний банк Румунії зменшив, сьогодні, облікову ставку на 0,25 процентного пункту до 2,75% річних. НБР вирішив, також, знизити мінімальні резервні вимоги для зобовязань в іноземній валюті від 16-14%. Натомість, Центробанк вирішив зберегти на рівні 10% мінімальні резервні зобовязання в леях. Нагадаємо, що у вересні, Центральний банк знизив ключову процентну ставку з 3,25% до 3% на рік, і знизив з 12% до 10%, мінімальні резервні зобовязання в леях, зберігаючи ті у валюті на рівні 16%.



ПРОГНОЗИ — Економічне зростання Румунії у 2015 році складе 2,4%, і 2,8% в 2016 році, відповідно до прогнозу Єврокомісії, опублікованому сьогодні в Брюсселі. Дефіцит бюджету знизиться, в цьому році, до 2,1%, а в 2015 році до 2,8%, однак у 2016 році очікується чергове зменшення, за словами Комісії. Прогнози вказують на незначне збільшення інфляції протягом найближчих двох років, після того, як вона сильно знизилася у 2014 році. Безробіття, так само, знизилося порівняно з минулим роком, і в найближчі роки очікується подальше зниження цього явища. Що стосується єврозони, прогнози комісії вказують на незначне зростання на 0,8% цього року і 1,1% в 2015 році. Крім того, єврозона зареєструє інфляцію на 0,5% цього року і 0,8% в 2015 році, на тлі повільного відновлення економіки.

Новини Румунії та світу
Новини Monday, 24 November 2025

24 листопада 2025 року

УКРАЇНА – Президент Румунії Нікушор Дан сьогодні взяв участь у неформальній...

24 листопада 2025 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу.
Новини Sunday, 23 November 2025

23 листопада 2025 року

ЧАСТКОВІ МІСЦЕВІ ВИБОРИ – Виборча кампанія до часткових місцевих виборів що...

23 листопада 2025 року
Новини Румунії та світу
Новини Saturday, 22 November 2025

22 листопада 2025 року

УКРАЇНА – Західні союзники України відхилили мирний план США в його...

22 листопада 2025 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу.
Новини Friday, 21 November 2025

21 листопада 2025 року

ФІНАНСОВИЙ ПЛАН – Соціальний вимір багаторічного фінансового плану не...

21 листопада 2025 року
Новини Thursday, 20 November 2025

20 листопада 2025 року

ЕКСТРАДИЦІЯ – Найманець Гораціу Потра, обвинувачений в Румунії, серед іншого, у...

20 листопада 2025 року
Новини Wednesday, 19 November 2025

19 листопада 2025 року

СПЕЦІАЛЬНІ ПЕНСІЇ  –  Прем’єр-міністр Румунії Іліє Боложан заявив в...

19 листопада 2025 року
Новини Tuesday, 18 November 2025

18 листопада 2025 року

МЗС – Румунія та Італія є «потужними союзниками», – заявила у вівторок у...

18 листопада 2025 року
Новини Monday, 17 November 2025

17 листопада 2025 року

ВРОК – Президент Румунії Нікушор Дан скликав 24 листопада в Бухаресті засідання...

17 листопада 2025 року

Parteneri

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Afilieri RRI

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Furnizori de servicii de difuzare/redifuzare

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company